середа, 4 червня 2025 р.

 

Конспект заняття логопеда: "Чарівні слова-помічники"

для дитини із ЗПР (формування вміння правильно вживати займенники)

Тема: Уточнення та закріплення вживання займенників я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Мета:

  • Корекційна:
    • Формування вміння правильно вживати особові займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони в різних мовленнєвих ситуаціях.
    • Розвиток граматичного ладу мовлення через правильне узгодження займенників з дієсловами.
    • Активізація словникового запасу.
  • Розвивальна:
    • Розвиток слухової уваги та сприйняття.
    • Розвиток зорової пам'яті та мислення.
    • Розвиток загальної та дрібної моторики.
    • Формування навичок самоконтролю за своїм мовленням.
  • Виховна:
    • Виховання стійкого інтересу до мовленнєвої діяльності.
    • Формування комунікативних навичок.

Обладнання:

  • Дзеркало (для артикуляційної гімнастики та вправи на займенник "я").
  • Предметні картинки із зображенням людей (хлопчик, дівчинка, дорослий чоловік, доросла жінка, дитина, група дітей, група дорослих).
  • Сюжетні картинки, що зображують дії однієї або кількох осіб (дівчинка читає, хлопчик їсть, діти грають, дорослі розмовляють).
  • Ляльки (хлопчик, дівчинка).
  • Іграшки (машинка, м'ячик, кубик).
  • Карточки із символами для кожного займенника (наприклад: я – вказівний палець на себе; ти – вказівний палець на співрозмовника; він – силует хлопчика; вона – силует дівчинки; воно – силует неживого предмета/тварини; ми – силует двох об'єднаних людей; ви – силует групи людей з акцентом на співрозмовника; вони – силует групи людей).
  • М'ячик.
  • Магнітна дошка/фланелеграф.

Тривалість: 25-30 хвилин (з урахуванням індивідуальних особливостей дитини).

Хід заняття

І. Організаційний момент (2 хв)

  • Логопед: "Привіт! Я дуже рада тебе бачити! Давай посміхнемося один одному! Сьогодні ми дізнаємося про дуже важливі слова, які допомагають нам спілкуватися і робити наше мовлення красивішим. Ці слова називаються займенниками."
  • (Встановлення емоційного контакту, створення позитивного настрою).

ІІ. Артикуляційна гімнастика (3 хв)

  • Виконання 3-4 вправ для розвитку артикуляційного апарату перед дзеркалом.
    • "Посмішка-парканчик" (розтягнути губи в посмішці, показати зуби).
    • "Хоботок" (витягнути губи трубочкою).
    • "Годинник" (рухи язиком вліво-вправо).
    • "Смачне варення" (облизати верхню губу).
  • Логопед: "Молодець! Наші губки та язичок готові до роботи!"

ІІІ. Основна частина

1. Введення займенників "я", "ти" (5 хв)

  • Логопед: "Подивись у дзеркало. Коли ти говориш про себе, ти кажеш 'я'. Давай спробуємо: 'Я' (показує на себе), 'Я' (дитина повторює, показуючи на себе). 'Я' сиджу, 'Я' дивлюся."
  • Логопед: "Коли я говорю до тебе, я кажу 'ти'. А ти, коли говориш до мене, теж кажеш 'ти'. Спробуй: 'Ти' (показує на дитину), 'Ти' (дитина повторює, показуючи на логопеда). 'Ти' слухаєш, 'Ти' дивишся."
  • Гра "Питання-відповідь":
    • Логопед: "Хто це?" (показує на себе). Дитина: "Ти."
    • Логопед: "Хто це?" (показує на дитину). Дитина: "Я."
    • Логопед: "Хто говорить?" Дитина: "Я."
    • Логопед: "Хто слухає?" Дитина: "Я."

2. Введення займенників "він", "вона", "воно" (7 хв)

  • Логопед: "Подивись, хто до нас прийшов!" (Демонструє ляльку-хлопчика). "Це хлопчик Сашко. Ми говоримо про нього 'він'. Він стоїть, він грає." (Показує символ "він").
  • Логопед: "А це дівчинка Оленка. Ми говоримо про неї 'вона'. Вона сидить, вона малює." (Показує символ "вона").
  • Логопед: "А це м'ячик. Він неживий. Про нього ми говоримо 'воно'. Воно кругле, воно стрибає." (Показує символ "воно").
  • Гра "Назви займенник": Логопед показує картинки (хлопчик біжить, дівчинка читає, сонечко світить, котик спить, машинка їде), а дитина називає відповідний займенник: він, вона, воно.
  • Ускладнення: Логопед називає займенник, а дитина показує відповідну картинку або символ.

3. Фізкультхвилинка "Рухаємося разом" (3 хв)

  • Логопед: "Давай трошки відпочинемо і порухаємося, використовуючи наші нові слова!"
    • "Коли я скажу 'він', підстрибни!" (Логопед і дитина підстрибують).
    • "Коли я скажу 'вона', покружляй!" (Логопед і дитина кружляють).
    • "Коли я скажу 'воно', поплескай у долоні!" (Логопед і дитина плескають).
    • "Коли я скажу 'я', покажи на себе!"
    • "Коли я скажу 'ти', покажи на мене!"

4. Введення займенників "ми", "ви", "вони" (7 хв)

  • Логопед: "Коли ми з тобою разом щось робимо, ми говоримо 'ми'. Ми граємо, ми сидимо." (Показує символ "ми").
  • Логопед: "Коли я звертаюся до багатьох людей, або до тебе з повагою, я кажу 'ви'. Або коли вас багато – це 'ви'. (Можна показати на групу іграшок). Ви слухаєте." (Показує символ "ви").
  • Логопед: "Коли багато людей або предметів знаходяться десь далеко, і ми говоримо про них, ми кажемо 'вони'. Подивись на цю картинку: вони гуляють, вони грають." (Показує символ "вони" та сюжетну картинку, де багато людей).
  • Гра "Хто що робить?":
    • Логопед показує сюжетні картинки (діти малюють, дорослі розмовляють, пташки летять).
    • Логопед: "Хто це? Що вони роблять?" Дитина: "Діти. Вони малюють."
    • Логопед: "Хто це?" (Дві дівчинки). "Що вони роблять?" Дитина: "Вони читають."
  • Гра "Покажи займенник": Логопед називає дію, а дитина показує на відповідний символ займенника.
    • "Співає" (вона або він).
    • "Біжать" (вони).
    • "Читаємо" (ми).
    • "Малюєш" (ти).
    • "Стрибаю" (я).

5. "Кольорові займенники" (3 хв)

  • На магнітній дошці є символи займенників.
  • Логопед: "Я буду називати займенник, а ти торкайся до нього. Або я буду показувати на картинку/людину, а ти називай займенник."
  • (Вправа на закріплення зв'язку між словом і образом).

ІV. Підсумок заняття (2 хв)

  • Логопед: "Які чарівні слова ми сьогодні вчили? Як ми говоримо про себе? (Я) А про тебе? (Ти) А про хлопчика? (Він) Про дівчинку? (Вона) Про м'ячик? (Воно) Про нас двох? (Ми) Про багато людей? (Вони)"
  • Логопед: "Ти сьогодні дуже добре попрацював/попрацювала! Всі займенники вивчив/вивчила! Ти великий молодець!"
  • (Похвала, заохочення дитини. Можна дати невелику наліпку або картку з усміхненим займенником).

Рекомендації для роботи з дитиною ЗПР:

  • Наочність: Завжди використовуйте візуальні опори: картинки, символи, жести. Займенники – абстрактні поняття, тому їх потрібно максимально "матеріалізувати".
  • Ігровий підхід: Весь матеріал подавайте в ігровій формі. Дитині із ЗПР складно тримати увагу на абстрактних завданнях.
  • Повторення: Багаторазове повторення матеріалу в різних контекстах є ключовим для закріплення.
  • Коротка тривалість та часті зміни діяльності: Не дозволяйте дитині перевтомлюватися. Чергуйте рухливі, інтелектуальні та мовні завдання.
  • Позитивне підкріплення: Хваліть дитину за найменші успіхи. Уникайте критики.
  • Індивідуалізація: Будьте готові спростити завдання або дати більше часу на осмислення, якщо дитина потребує цього.

Залучення батьків: Рекомендуйте батькам використовувати займенники у повсякденному мовленні, звертаючи увагу дитини на їх правильне вживання (наприклад, "Я йду", "Ти хочеш?", "Він спить

понеділок, 17 березня 2025 р.

ДІАГНОСТИКА: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА ,КОРЕКЦІЯ

 

Діагностика: Теорія, практика ,Корекція

У батьків часто виникають питання: чи достатньо розвинене мовлення у дитини? Чи потрібна дитині допомога логопеда? Що можна зробити вдома, щоб покращити мовлення малюка? Логопедичне обстеження в домашніх умовах допоможе отримати на них відповідь.

Навколишній світ приходить в життя дитини поступово. Спочатку малюк знайомиться з найближчим оточенням вдома і в дитячому садку. Згодом коло знайомств і об'єктів пізнання розширюється, життєвий досвід дитини стає багатшим. Малюк завжди прагне до активної взаємодії з навколишнім світом, що призводить до виникнення безлічі запитань. Виникає питання: як допомогти дитині відкривати світ цікаво, щоб вона змогла відчути радість пізнання? Завдання не з легких. Воно ставитися насамперед перед найближчим оточенням дитини - перед батьками. Адже саме вони найкраще знають свою дитину, постійно спостерігають за нею, помічають найменші зрушення в розвитку. Самі ж батьки потребують дієвої допомоги фахівців, зокрема педагогів.

Визначаємо рівень мовленнєвого розвитку дитини: ТЕОРІЯ

Щоб забезпечити розвиток мовлення дитини, батьки повинні насамперед точно знати рівень розвитку дитини в цілому, і мовлення зокрема. Для цього потрібно визначити:

чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд і виділяти в ньому зайвий предмет;

чи засвоїла дитина граматичний лад мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником, використання прийменників, утворення множини від однини, використання зменшувально-пестливих суфіксів);

стан фонематичного слуху (чи розрізняє дитина звуки, схожі за артикуляцією, але різні за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б);

рівень розвитку фразового та зв'язного мовлення;

вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти;

рівень розвитку психічних процесів: мислення, уяви, уваги.

Звичайно ж, дорослий ставить ці питання собі, щоб їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши необхідний матеріал для кожного з цих завдань.

Організовуючи обстеження мовлення дитини, батьки повинні дотримуватися певних правил:

Проводити його слід за один раз, від початку і до кінця.

Неодмінна умова - проводити обстеження тільки зі здоровою дитиною, і ні в якому разі не робити цього, якщо дитина недавно хворіла або у неї поганий настрій.

Якщо дитя відмовляється продовжувати заняття або у нього гасне інтерес, обстеження варто припинити. Подальше обстеження потрібно буде почати з того розділу, питання, на якому зупинилися минулого разу.

Готуючись до заняття, батьки повинні потурбуватися про створення необхідних умов:

Приміщення необхідно провітрити, в будинку має бути абсолютна тиша, а атмосфера - спокійна, доброзичлива.

Для того, щоб налаштувати дитину на заняття, дорослий повинен завчасно завершити свої справи, щоб підготувати все необхідне для обстеження, допомогти синові або дочці спокійно завершити розпочату гру.

Для того, щоб зосередити увагу дитини на занятті, потрібно також потурбуватися, щоб ні телебачення, ні телефонні дзвінки не перешкодили проведенню обстеження.

Визначаємо рівень мовленнєвого розвитку дитини: ПРАКТИКА

Батьки, які приділяють належну увагу розвитку свого малюка, знають, що будь-яке заняття з ним буде ефективнішим, якщо зробити його наочним. Ось і до початку обстеження потрібно підготувати відповідні предмети, картинки, іграшки.

Проводити обстеження слід таким способом: один з дорослих спілкується з дитиною і, граючи з нею, з'ясовує питання, які його цікавлять, а другий фіксує відповіді малюка, записуючи кожне його слово. Дитині надається зразок правильної відповіді (наприклад, «одна лялька»), надалі дорослий пропонує слова для узгодження. Не виправляє, якщо дитина відповідає неправильно. Не підказує, якщо дитина мовчить. Не наполягає на відповіді. Просто той, хто фіксує відповіді, робить прочерк у своїй схемі, або записує те, що сказав малюк. За будь-яку відповідь дитини категорично забороняється лаяти або соромити її. Під час обстеження мовлення дитини будь-які спроби відповісти (навіть якщо дитині це не завжди вдається або відповідь її неправильна), потрібно обов'язково похвалити, підбадьорити малюка.

Перед обстеженням власне мовлення дитини, слід обов'язково обстежити будову артикуляційного апарату. Для цього можна використати логопедичні ігор.

Нижче до уваги батьків представлений лексичний матеріал для обстеження мовлення дитини в домашніх умовах, який допоможе визначити ступінь розуміння дитиною певних понять, рівень звукової культури, вміння користуватися граматичними формами і багато іншого.

Визначення рівня узагальнення

Назвати одним словом.

Ліжко, диван, стіл, стілець - це ...

Шапка, шуба, шарф, плаття - це ...

Лялька, пірамідка, м'яч, машинка - це ...

Чашка, ложка, тарілка, вилка - це ...

Виділити зайвий предмет. (Підготувати предмети або картинки із зображенням зазначених предметів, і розкласти їх по рядах для візуального визначення).

М'яч, піраміда, дзиґа, часник, кубик.

Виделка, ложка, ніж, годинник, чашка.

Сукня, футболка, шорти, сандалі, майка.

Виділити зайве слово.

Стіл, стілець, диван, яблуко, ліжко.

Лялька, м'яч, фломастер, піраміда.

Молоко, масло, стіл, хліб.

Назвати частини предмета.

Чайника. Шафи. Людини. Кота.

Визначення стану граматичного ладу мови

Утворення множини іменників від однини.

Одна шапка - дві шапки;

один шуба - ...;

одна заєць - ...;

одне яблуко - ...

Утворення зменшувально-пестливих форм з використанням суфіксів: м'яч - м'ячик, кіт - ..., шапка - ..., дощ - ..., лист - ...

Використання прийменників.

Де живе ведмідь? (В лісі).

На що ти одягаєш шапку? (На голову); черевики? (На ноги); рукавички? (На руки).

Дорослий пропонує визначити місце розташування іграшки: на столі, під столом, за спиною, над столом.

Використання іменників у родовому відмінку.

Гра: «Чого не стало?» Дорослий виставляє п`ять іграшок. Дитина закриває очі. Дорослий ховає одну іграшку. Запитує: «Чого не стало?» (Не стало ведмедика).

Вимова складних слів

Запропонуйте дитині повторити складні слова: вихователь, пірамідка, акваріум, велосипед, космонавт, ковбаса, пилосос, холодильник.

Стан зв'язного мовлення

Запропонуйте переказати казку, розповідь. Визначте, чи вміє дитина складно, послідовно передавати сюжет прочитаного їй твору.

Після проведеного обстеження батькам слід проаналізувати відповіді дитини і розробити стратегію для усунення недоліків в мовленнєвому розвитку дитини.

 

Визначаємо рівень мовленнєвого розвитку дитини: КОРЕКЦІЯ

Якщо батьки систематично займаються з дитиною, вони будуть відчувати - що їй під силу, а що - ні. У них ніколи не виникатимуть питання: «Чи не гірша моя дитина, ніж інші? Чи засвоює вона програму своєї вікової групи? Чи готова вона до школи? »

І так, після проведеного обстеження, проаналізувавши відповіді дитини, батьки повинні визначити заходи для усунення недоліків в мовленнєвому розвитку малюка.

Щодня, спілкуючись з дитиною, необхідно звертати увагу на все, що її оточує. Наприклад: - Таню, що ти одягаєш? (Шапку, шарф, шубу, чоботи). Далі можна запропонувати назвати все це одним словом - одяг. Можна провести таку гру-завдання. «Я буду називати предмети, а ти піднімати руку, коли почуєш назву предмета, який відноситься до одягу. Олівець, плаття, шапка, дерево, рукавиця». Так звертається увагу малюка на те, що можна узагальнювати назви предметів, які відносяться до одягу, меблів, посуду, іграшок, транспорту тощо.

Для вирівнювання граматичного ладу мови, а саме - утворення іменників за допомогою зменшувально-пестливих форм суфіксів, можна запропонувати дитині назвати предмет, істоту або імена лагідно (пестливо). Наприклад: сонце - сонечко, кіт - котик, мама - ненька, Марія - Марічка. Або ж так, як їх називають, коли вони маленькі: шапка - шапочка, стілець - стільчик.

Для того, щоб дитина правильно використовувала прийменники, потрібно звертати увагу на розташування предметів, які оточують малюка. Наприклад, перед тобою стоїть стіл, біля тебе сиджу я, за тобою стоїть бабуся, ваза стоїть на столі.

З метою навчання малюка узгодженням числівника з іменником, потрібно звертати увагу предмети під час рахунка: одна цукерка, дві цукерки. Слід постійно звертати увагу дитини на те, як вона говорить у повсякденному житті, виправляти її, пропонуючи зразки правильної вимови і побудови словосполучень. Такі словосполучення можна підібрати з різних лексичних тем: «Іграшки», «Одяг», «Посуд», «Меблі», «Транспорт» та інші, використовуючи зразок гри «Один - два». «Таня, я буду називати один предмет, а ти мені два». (Одна тарілка - дві тарілки, один ніж - два ножі ...) Після цього пробуйте давати дитині такі доручення: «Подай мені, будь ласка, дві ложки». «Скільки ложок ти принесла?» Вимагайте повної відповіді: «Я принесла дві ложки».

Якщо у дитини порушена вимова складних слів, їй можна допомогти таким способом. Пропонуйте спочатку вимовляти односкладові слова: сік, дуб, син, ніс, стіл. Потім - двоскладові слова: рука, нога, палець. Потім - трискладові: машина, малина, дерево. Далі - двоскладові слова зі збігом приголосних: сонце, крапля, тканина; трискладові слова зі збігом приголосних в середині слова: картопля, сірники. Після засвоєння попередніх - чотирискладові слова: половина; чотирискладова слова зі збігом приголосних: космонавт, холодильник.

Для того, щоб поліпшити зв'язне мовлення малюка, потрібно точно знати, які казки, оповідання, вірші слід читати його віковій групі. А після прочитання таких текстів, обов'язково ставити різні запитання за сюжетом, запропонувати переказати почуте. Якщо дитині важко, дати їй свій варіант переказу, переказати разом з нею.

Тільки наполегливі, систематичні заняття батьків зі своїми дітьми допоможуть незабаром подолати всі труднощі і переступити на новий щабель в їх мовленнєвому розвитку.

 

 


пʼятниця, 24 січня 2025 р.

Галерея

Наші заняття

 Дихальна гімнастика Стрельнікової: ключ до здоров'я та красивого голосу

Дихальна гімнастика Стрельнікової – це унікальна система вправ, яка спрямована на оздоровлення організму та покращення мовлення. Вона відрізняється від традиційних дихальних технік тим, що акцент робиться не на видиху, а на швидких, активних вдихах носом. Ці вдихи супроводжуються певними рухами тіла, що сприяє насиченню організму киснем та зміцненню дихальних м’язів.


Дихання в логопедії: основа чіткої мови,  важливість для розвитку

  Конспект заняття логопеда: "Чарівні слова-помічники" для дитини із ЗПР (формування вміння правильно вживати займенники) Тема...